Після десяти років ми відновили розведення ще одного котячого хижака. Це манул — витривалий вид, що мешкає у високогірних районах Центральної Азії. Наприкінці минулого тижня з Зоопарку Хомутова привезли самицю, у майбутньому планується також завезення самця.

Манулів утримували в Острвському зоопарку та ботанічному парку з 2006 по 2015 рік. За цей час (у 2007 році) відбувся лише один випадок народження, але всі дитинчата померли незабаром після народження. З того часу не вдалося розведення цих котячих хижаків, і з помиранням останніх утримуваних особин у 2015 році зоопарк вирішив припинити розведення. Після десяти років манули повертаються до Острави. Минулого тижня з зоопарку Хомутова привезли чотирирічну самицю, а про завезення самця ведуться переговори з координатором розведення Європейської програми ex situ (EEP) для манулів. Самиця оселяється в спеціально облаштованому вольєрі поблизу павільйону Індійських хижаків, який раніше займали рисі карпатські.

Чому зоопарк вирішив відновити розведення манулів? Після припинення розведення рисів карпатських, коли старий самець помер через проблеми зі здоров’ям, постало питання, як далі використовувати досить просторий вольєр з холодним, невитоплюваним приміщенням. Ці простори вже не можна було використовувати для котячих розміром з риса через посилення вимог, тому ми вирішили адаптувати цей досить просторий вольєр для манулів. В Європі на сьогодні утримується трохи більше 60 тварин, а народження малят відбулися лише в чотирьох установах за останній рік. Всі тварини знаходяться під керівництвом EEP, в рамках якого координатор програми надає рекомендації щодо переміщення та розмноження тварин. Метою керованого розведення є збереження популяції виду в умовах людської турботи максимально здоровою та життєздатною. Однак популяція манулів не велика, а успіхи у відтворенні молоді є відносно невеликими.

Манул — мешканець гірських районів, плоскогір'їв та пустель Центральної Азії. Він живе в екстремальних умовах, до яких він чудово адаптований, але це також означає, що в природі він не стикається з багатьма котячими патогенами. Саме через ці фактори та досвід попереднього утримання, в вольєрі було відкопано значну частину ґрунту, вольєр дезінфіковано, завезено новий субстрат і врешті-решт адаптовано так, щоб він максимально нагадував природне середовище цього котячого хижака. У межах профілактичних заходів манули є єдиними хижими тваринами, які отримують лише заморожену їжу. Заморожування вбиває більшість можливих паразитів, до яких манули чутливі. Також планується регулярне взяття зразків для перевірки на наявність хвороб, які раніше викликали проблеми з цими тваринами.

Манул (Otocolobus manul) мешкає в степах, півпустелях, пустелях та скелястих районах Центральної Азії на висотах 4000-4800 м над рівнем моря (він надає перевагу південним схилам і місцям, де не так глибока снігова покривка, де складніше рухатися і знаходити їжу). Його густе та довге хутро (до 6 см) чудово адаптовано до життя в холодному середовищі. Волосся на животі досягає вдвічі більшої довжини, ніж на спині та боках, що служить чудовим ізоляційним шаром. Манул живе самітницьким способом життя і активний як вдень, так і на сутінках. Він полює переважно на гризунів, піщанок і куроподібних птахів. Наприкінці зими самець шукає самицю і залишається з нею кілька днів. Самиця народжує від 1 до 7 сліпих дитинчат.

Zpět na novinky