Поява та поширення чужорідних, а особливо інвазивних видів рослин і тварин має негативний вплив на місцеві види та є глобальною проблемою. Поряд із перетворенням і зникненням природних середовищ існування це один із головних чинників, що загрожують сучасному біорізноманіттю природних екосистем. Інвазивного єнота-полоскуна нещодавно зафіксували в природному ареалі Зоопарку Острави, який є притулком для багатьох диких організмів. Тут він знищує рідкісних водних тварин, спричиняючи незворотні зміни.

Батьківщиною єнота-полоскуна (Procyon lotor) є Північна та Центральна Америка. Цей представник родини єнотових поступово став постійною частиною фауни і в інших частинах світу, включно з нашою природою. Хтось може заперечити, що хижаки в нас і так живуть і належать до нашої фауни. Однак між здобиччю та хижаками, які мешкають тут тисячі років, сформувалася певна рівновага. Вона забезпечує співіснування хижака і жертви так, що існування одного виду не загрожує виживанню іншого. Інша справа, коли в природу через діяльність людини потрапляє вид, до якого місцеві тварини не пристосовані. Тоді рівновага порушується, і інвазивний вид може якщо не повністю знищити, то значно скоротити чисельність видів, якими він живиться.

Саме таким прикладом є єнот-полоскун, якого у 1930-х роках випустили в Німеччині. Сьогодні там живе приблизно 1 мільйон цих тварин, і вони активно поширюються в інші країни Європи, зокрема й до Чехії. Цьому сприяє й те, що на нових територіях у них немає природних ворогів, як у Північній Америці, де на них полюють пуми, вовки та рисі. Єнот — дуже розумний всеїдний хижак. Він здобуває їжу у воді (завдяки надзвичайно чутливим пальцям лап), на землі — де розорює гнізда птахів, що гніздяться на землі, а також на деревах, адже є чудовим лазуном і може знищувати гнізда від дрібних співочих птахів до хижих птахів і сов. Якщо єноти поселяються в містах, їм не становить проблеми оселитися навіть у високих димарях і вирощувати там потомство. У містах вони також часто живляться сміттям, яке дістають із контейнерів. Додатковою проблемою є те, що вони можуть переносити різні хвороби.

Зоопарк Острава вже відчув на собі, на що здатний єнот. Нещодавно кілька тварин оселилися на великій природній території зоопарку. Ще до того, як фотопастка зафіксувала їхню присутність, ми знали, що вони тут є — за сотнями розламаних мушель річкових беззубок (Anodonta anatina), які раніше жили в струмку Коронка, що протікає через наш зоопарк. На кількох сотнях метрів ці молюски, важливі, зокрема, для підтримання чистоти води, були повністю виловлені.

Річкова беззубка належить до видів, яким у європейській природі загрожує зникнення. У Червоному списку вона має статус вразливого виду (Vulnerable). У зоопарку вважають цю втрату дуже серйозною. Те саме єнот може зробити й із раками та іншими водними тваринами.

Сумно, що навіть після таких негативних прикладів, як завезення диких кроликів до Австралії, люди продовжують повторювати ті самі помилки, які спричинили й досі спричиняють природні катастрофи. Хоча це нерівна боротьба і зрозуміло, що повністю позбутися єнотів у нашій природі вже не вдасться, ми будемо прагнути захищати місцеве біорізноманіття відповідно до законодавства.

У минулому Зоопарк Острава утримував єнотів, але припинив їх розводити вже 15 років тому. Відповідно до місії сучасних зоопарків, він насамперед зосереджується на розведенні видів, що перебувають під загрозою зникнення. Охорона природи та порятунок зникаючих видів — наш пріоритет. Наразі ми утримуємо понад 440 видів тварин, із яких майже третина перебуває під загрозою зникнення — у категоріях Vulnerable (вразливий), Endangered (зникаючий) та Critically Endangered (критично зникаючий). Серед них також є шість видів і один підвид, які в дикій природі вже повністю вимерли.

Zpět na novinky