Королівські кондори в зоопарках утримуються досить рідко, і лише в поодиноких випадках там розмножуються. Основною причиною труднощів у вирощуванні пташенят є складність у формуванні гармонійної пари та забезпеченні відповідних умов для гніздування. У Зоопарку Острава цих яскраво забарвлених падальників утримують з 1970 року, і лише у 2017 році батьківській парі вперше вдалося виростити пташеня. Відтоді кондори розмножувалися ще кілька разів. Наразі вони доглядають за своїм сьомим пташеням. Хоча доглядачі намагаються не втручатися у процес вирощування, іноді вони допомагають, щоб підвищити шанси на успіх. Пташенята, вирощені природним шляхом батьками, мають виняткове значення для європейського розведення.

Батьківську пару королівських кондорів у Зоопарку та ботанічному парку Острава сформували у 2011 році, а розмножуватися вони почали вже у 2014-му. Проте перші гніздування були невдалими. Пара висиджувала яйце, але проблеми виникали під час вилуплення пташеняти — батьки, ймовірно, не знали, як допомогти йому вибратися зі шкаралупи. Тому в наступні роки доглядачі вирішили допомагати з вилупленням. Інкубацію залишають птахам: обидва батьки зразково змінюють одне одного і надійно зігрівають яйце. Незадовго до вилуплення яйце забирають в інкубатор, а в гніздо підкладають муляж. Перші три дні доглядачі підгодовують пташеня (у цей час немає ризику, що воно звикне до людини), після чого повертають його батькам у гніздо. Ті без проблем приймають пташеня і одразу починають про нього піклуватися. Так само відбувалося і цього року. Оскільки це дуже полохливі птахи, їх утримують у службових приміщеннях поза очима відвідувачів, щоб забезпечити спокій для гніздування і догляду за потомством.

Гніздо не обладнане камерою, але за поведінкою батьків доглядачі припускають, що яйце було знесене 25 грудня 2025 року. Кондори чутливі до турбування, тому перша перевірка відбулася лише 9 січня 2026 року, коли батьки ненадовго залишили гніздо. Яйце просвітили і підтвердили, що воно запліднене. Майже весь період інкубації проходив природно під батьками. Яйце ми забрали лише за кілька днів до очікуваного вилуплення і замінили муляжем. Цей метод добре зарекомендував себе і в попередні роки. Пташеня почало вилуплюватися 15 лютого, але процес зупинився, тому 17 лютого довелося допомогти. Через три дні після вилуплення підгодоване пташеня повернули в гніздо, і батьки його прийняли.

9 березня відбулася перша перевірка пташеняти в гнізді — його вага становила 871 г. Друга перевірка пройшла 27 березня: у віці 40 днів пташеня важило майже вдвічі більше — 1622 г. Схоже, воно розвивається дуже добре, і батьки вже піклуються про нього без додаткової допомоги. Також ми вже знаємо, що це самка. Вперше цього року ми визначили стать неінвазивно — без забору крові, використавши зразок тканини після відпадання пуповини для аналізу ДНК.

Це вже сьоме пташеня королівського кондора, яке батьки успішно виростили. З боку доглядачів знадобилася лише допомога при вилупленні та годування протягом перших трьох днів. Усе інше птахи зробили самі. Цих американських падальників утримують 30 зоопарків, об’єднаних у Європейську асоціацію зоопарків і акваріумів (EAZA), загалом близько 70 птахів. Розмноження вдається лише в небагатьох із них, включно із Зоопарком Острава. Тому природно вирощені особини мають велике значення для всієї європейської популяції. Чисельність дикої популяції зменшується, тож програми збереження в зоопарках можуть бути вирішальними для майбутнього цього виду.

Королівський кондор (Sarcoramphus papa) поширений від Центральної Америки до півночі Аргентини в Південній Америці (ще у XVIII столітті мешкав і у Флориді). Він живе в тропічних лісах, саванах і частково в південноамериканських пампасах. Дуже рідко полює на дрібних хребетних, але переважно живиться падаллю великих тварин. Живе парами, а пташенята залишаються з батьками до двох років. Гніздиться зазвичай на землі, у дуплах мертвих дерев або на скельних виступах. Самка відкладає одне яйце, яке партнери по черзі висиджують 50–58 днів. Пташеня годують напівперетравленою їжею з вола. Спочатку воно вкрите білим пухом, а з віком кілька разів змінює забарвлення — від сірого до майже чорного. Яскраве забарвлення дорослих птахів з’являється лише через кілька років. Майя вважали його священним птахом.

Zpět na novinky